24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Така увага суспільства цілком виправдана: адже туберкульоз – це захворювання, яке зламує долі мільйонів людей у всьому світі.
Щодня від цієї виліковної хвороби – від захворювання, якому можна запобігти, продовжує вмирати близько 4,5 тисячі осіб, розповідає завідувач поліклінічного відділення Чернігівської міської лікарні №2 Інна Сорокіна.
Факт
Завдяки глобальним зусиллям, спрямованим на боротьбу з туберкульозом, які тривають із 2000 року, врятовано 54 млн життів, а показник смертності вдалося знизити на 42%.За даними ВООЗ, на сьогодні приблизно чверть населення інфікована Mycobacteriumtuberculosis.
До відома
Розрізняють латентний туберкульоз та активний.
Латентний туберкульоз – це стан, коли людина інфікована M. tuberculosis, проте не має клінічних проявів активної інфекції. Громадяни з латентним туберкульозом безсимптомні й незаразні, але належать до групи ризику щодо прогресування до активного туберкульозу. Найвищий ризик прогресування з латентної до активної форми спостерігається впродовж перших двох років після інфікування (шанс захворіти на цю інфекцію протягом життя становить 5–10%, половина шансів припадає на цей період).
Хворий на активну форму туберкульозу – особа з вираженими проявами туберкульозу, підтвердженими клінічними, лабораторними та рентгенологічними дослідженнями.
Слід знати: навіть за активної форми туберкульозу хвороба тривалий час може мати прихований перебіг. А отже захворівши людина не завжди своєчасно звертається за медичною допомогою та продовжує інфікувати інших людей.
За рік хвора на туберкульоз людина може заразити до 10–15 інших осіб, з якими має контакт. У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила в організм людини, починає розмножуватися в легенях або інших органах – нирках, хребті, мозку, лімфатичних вузлах, кишківнику, шкірі, статевих органах. У свою чергу імунна система намагається зупинити або сповільнити цю агресію.
Група ризику
До групи підвищеного ризику інфікування належать працівники лікарень, лабораторій, особи, які перебували в тісному контакті з хворими на туберкульоз або з підозрою на нього, працівники або мешканці закладів масового перебування людей (наприклад, притулків для бездомних, в’язниць).
Ризик вищий у людей з ослабленою імунною системою: із ВІЛ-інфекцією, недостатнім харчуванням, деякими хронічними захворюваннями та цукровим діабетом або люди, котрі палять, споживають надмірно алкоголь, вживають наркотики – усі вони більш схильні до захворювання.
Симптоми:
– нездужання;
– кашель;
– лихоманка;
– слабкість;
– рясне потовиділення вночі;
– безпричинна втрата ваги тощо.
Прояв двох або більше ознак – привід звернутися до лікаря.
Кровохаркання, виражена задишка, біль у грудній клітині – більш пізні симптоми.
Профілактика
Необхідно щорічно проходити флюорографічне обстеження та пам’ятати, що тривалий (спочатку сухий) кашель, який посилюється вночі та вранці, є приводом відвідування сімейного лікаря та обстеження мокротиння на наявність мікобактерії туберкульозу.
Лікування
Туберкульоз вилікувати можна. У разі активної, чутливої до ліків форми туберкульозу проводиться стандартний шестимісячний курс лікування чотирма протимікробними препаратами. Людина повинна приймати ліки за схемою, призначеною лікарем.
Успішність боротьби з туберкульозом залежить від особистої позиції людини щодо лікування. Кожна людина відповідальна за своє здоров’я, за якість свого життя. То й починати треба із себе, зі свого способу життя:
- намагатися вживати корисну та збалансовану (білками та жирами) їжу;
- займатися фізичною культурою, спортом;
- частіше перебувати на свіжому повітрі;
- відмовитися від шкідливих звичок;
- дотримуватися правил особистої гігієни тощо.
Перебування на свіжому повітрі, особливо серед хвойних дерев, дуже негативно впливає на збудника туберкульозу.
Будьте здорові!
Інна Сорокіна (на фото),
завідувач поліклінічного відділення Чернігівської міської лікарні №2
